Командир роти РЕБ з Кропивницького Павло Федчишин розповів про службу і поранення

Павло Федчишин закінчив Університет культури й мистецтв за спеціальністю викладача теорії та історії культури. За його словами, він ніколи не асоціював себе з військовою службою і мріяв викладати в університеті. У перший день вторгнення він пішов до балашівського військкомату, але йому відмовили, а через рік таки викликали на службу.

Службу Федчишин почав простим солдатом, відразу став діловодом, згодом пройшов офіцерські курси. Через три місяці служби він став заступником командира роти і неофіційно командиром. Його бригада формувалася у Подільську на Одещині, а через дев’ять місяців роту визнали найбоєздатнішою в бригаді.

Через рік після мобілізації Федчишина представили до нагороди орденом Богдана Хмельницького, який він досі не отримав. Про війну він каже, що вона йому «зайшла», і зазначає, що участь у бойових діях стала для нього новою можливістю.

Федчишин розповів, що з його роти РЕБ, яка налічує 72 особи, на бойові ходять шестеро, включно з ним. Він наголошує, що один мотивований боєць вартий десятьох немотивованих. Серед найважливішої допомоги з тилу він називає маскувальні сітки, дрони і засоби РЕБ.

За словами командира, до служби він не вмів ремонтувати навіть звичайний вимикач, а тепер може зібрати генератор із підручних засобів. Цього він навчився в інтернеті, зокрема дивився відеоуроки Ігоря Козуба. Федчишин також звернувся до редакції з проханням допомогти видати книгу «Байки ротного».